Пам'ятки

На півночі Тернопільщини знаходиться невеличке місто Кременець, що оточене Кременецькими горами. Центральна вулиця витягнута вздовж ерозійного яру, що пролягає у гірській долині. Системною структурою місто ніколи не володіло; бічні вулички пролягають на схилах гір, що оточують долину міста. Вже у часи Галицько-Волинського князівства місто входило в систему оборонних споруд, у зв`язку з чим вперше згадується … Продовжити читання “Місто Кременець”

Перша письмова згадка про містечко Почаїв, що розкинулось на узвишшях гір Гологоро-Кременецького кряжу, сягає 1442 року.  Саме в цьому році «дарованою грамотою» («привілеєм») литовський князь Казимир Ягайлович надав населений пункт в числі інших, кременецькому війту Георгію. Назва містечка походить, ймовірно, від імені Почай, що у давнину було надзвичайно популярним. Деякі дослідники виводять назву від слов’янського … Продовжити читання “Місто Почаїв”

Про точну дату заснування Почаєва, як населеного пункту не має відомостей, проте є інвентар 30-х років XVII ст., де згадується про заснування родом Тарновських Нового Почаєва, поряд із існуючим давнім Почаєвом, який почали йменувати Старим Почаєвом. Перша письмова згадка 1442 року. Сьогодні – це село, що об’єднало кілька хуторів із окремими назвами. У центрі села … Продовжити читання “Старий Почаїв”

Комплекс споруд пам’яток архітектури національного значення (охоронний № 672 Н). На відстані 20 км від Кременця на одній із вершин низькогірного пасма Вороняків, що входять до складу Гологоро-Кременецького кряжу знаходиться давнє місто Почаїв. Воно відоме монастирським комплексом, що височіє над міською забудовою. Перша згадка про місто датується 1441 роком у привілеї великого князя литовського Казимира … Продовжити читання “Свято-Успенська Почаївська лавра”

Комплекс споруд пам’яток архітектури місцевого значення (охоронний № 2070 М). Від Почаївської лаври на південний схід тягнеться вулиця Липова, гострим кутом оминаючи монастирське кладовище прямує до Свято-Духівського скиту. На горі, на відстані трьох кілометрів від лаври розташувався монастир. Датою заснування вважають 1219 рік, саме тоді було закладено церкву Преображення Господнього і монастир грецьким монахом Мефодієм … Продовжити читання “Почаївський Свято-Духівський скит-монастир ХVІІ-ХХ ст.”

Пам’ятка архітектури національного значення (охоронний № 1593 Н). У XVIII ст. Почаївський монастир стає значним осередком унійного монастирського життя. Поряд із розвитком видавничої діяльності та освіти, тут велося значне будівництво. Завдяки дбайливості фундатора Миколи Потоцького у 1773 році римським папою Климентом XIV Почаївську ікону Божої Матері короновано і доєднано до числа чудотворних святинь. Недалеко від … Продовжити читання “Всіхсвятська церква 1773-1775 рр.”

Пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 187М). У кінці XVІІ ст. на Дубенському передмісті було збудовано новий храм замість церкви св. Параскеви П`ятниці, що існував на «Запоточчі». Ділянка знаходиться навпроти давнього монастиря реформатів на дещо нижчому узвишші. Храм був дерев`яним і часто зазнавав руйнувань. Сучасну споруду храму Воздвиження Чесного Хреста зведено у 1887-1889 рр. на … Продовжити читання “Храм Воздвиження Чесного Хреста ХІХ ст.”

Пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 172 М). Споруда є унікальним прикладом міської забудови палацового типу другої половини ХІХ століття. Двоповерхова цегляна будівля П-подібної форми з шатровим чотирисхилим дахом, виконана у стилі класицизму, архітектурної пишності фасаду додає двоярусний двоколонний портик, прикрашений аттиком і невеликим шпилем, а також наче розрізані пілястрами і обрамлені карнизами стіни. Первісне … Продовжити читання “Палац ХІХ ст./Музична школа”

Пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 2133 М). Громадська споруда побудована у другій половині ХІХ століття і входила у діловий та культурний центр історичного середмістя Кременця. Будинок зведений, як типова житлова споруда своєї епохи з яскраво вираженими елементами стилю класицизмуз цокольним приміщенням, шатровим двосхилим дахом, обрамленим фронтоном з південно-східної сторони фасаду. У роки Другої світової … Продовжити читання “Будинок бібліотеки ХІХ століття”

Пам’ятка архітектури місцевого значення(охоронний № 56 М). Палац родини Дзембовських побудований біля підніжжя Хрестової у другій чверті ХІХ ст. в стилі псевдоготики. Первісно повстала двоповерхова споруда із восьмигранною вежею. Автентичний вигляд будівлі засвідчує літографія Карла Арльдта (сер. ХІХ ст.). Автором архітектурного проекту є Юзеф Гофман. Перед садибою було висаджено парк в англійському стилі, а за … Продовжити читання “Палац графині Кароліни Дзембовської ХІХ ст.”

Пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 48 М). Будинок побудований у I пол. ХІХ ст. у стилі класицизму як адміністративне приміщення, там розташувався Кременецький міський магістрат. Споруда віддзеркалювала історично-прогресивні будівельно-архітектурні тенденції часу. Типовою стилістичною рисою будівлі є використання колон, портика з фронтоном. Чіткість форм, відсутність зайвого декору, симетричність і монументальність вказує на первісне призначення даної … Продовжити читання “Міський магістрат ХІХ ст.”

Пам’ятка архітектури національного значення (охоронний № 668 Н). У Кременці західна сторона ринку сформована бароковим комплексом Єзуїтського колегіуму, а у східній стороні розташований собор Св. Миколая (давній монастир о.Францисканців). Кафедральний собор міста св. Миколая є найдавнішою пам’яткою архітектури Кременця. Побудований у XVI cт. в ренесансному стилі як католицький храм Успіння Діви Марії, будівництво якого приписується … Продовжити читання “Миколаївський собор (Францисканський монастир ХVI-XVIІI ст.)”