Пам’ятка архітектури національного значення (охоронний № 667Н).
Навпроти давнього францисканського монастиря височіє комплекс Єзуїтського колегіуму – пам`ятка архітектури національного значення. На початку XVIII ст. тогочасний староста Кременця Антоній Вишневецький запросив до міста монахів ордену єзуїтів. Оселилися вони над ринковою площею у старій унійній церкві Святого Духа. Згодом, коштом Антонія та Михайла Вишневецьких за проектом архітектора ченця-єзуїта Павла Гіжицького протягом 1731-1753 споруджено бароковий архітектурний комплекс, що складався із костелу св. Духа, св. Ігнатія Лойоли і св. Станіслава Костки та двох прилеглих до нього навчальних корпусів. Костел трьохнефний з трансептом і двома вежами на фасаді.
З півдня і півночі до костелу примикають два навчальних корпуси з невеликими відгалуженнями, що утворюють перед головним східним фасадом курдонер, а перед західним – двір. Курдонер огороджений балюстрадами з декоративними вазами і кованою решіткою. Комплекс є архітектурною домінантою міста.
Ще до закінчення будівництва нового монастирського комплексу, відчинив свої двері колегіум – навчальний заклад із можливістю здобути середню освіту, проте, у зв`язку із касацією ордену у 1773 році колегіум припинив існування.
У 1805 р. стараннями Тадеуша Чацького, а також за участі Гуго Коллонтая у місті Кременці було засновано Волинську гімназію, що розмістилась у давніх єзуїтських приміщеннях. Навчально-матеріальна база цього закладу була досить потужною: бібліотека, навчальні кабінети, лабораторія, а також ботанічний сад. Гімназія поєднувала середній та вищий рівні навчання.
У 1819 р. цей осередок освіти реорганізували у Кременецький ліцей. Тут працювали кращі європейські вчені, митці. Після придушення листопадового повстання у 1831 р. Кременецький ліцей закрито. До Києва була перевезена наукова база, ботанічний сад, виїхали викладачі. Навчальні корпуси ліцею переходять у володіння Волинської духовної семінарії, переведеної з Острога. З 1902р. у приміщеннях ліцею розмістилося Волинське єпархіальне жіноче училище. Нині в корпусах знаходиться гуманітарно-педагогічна академія, а костел став церквою ПреображенняГосподнього. Храм отримав нове мистецьке наповнення, сучасний іконостас. Перед комплексом збереглася оригінальна балюстрада ХVIII ст.