Пам’ятка архітектури національного значення (охоронний №666 Н).
Замок на горі Бона у Кременці – не лише мальовнича архітектурна спадщина, але й свідок історичних подій, та є однією з найстаріших фортифікаційних споруд на теренах України. Перші згадки про споруду у польських джерелах сягають другої половини XI ст., тоді як в українських літописах місто згадується у 1227 році.
Завдяки своєму вигідному розташуванню (висота гори – 397 м над рівнем моря) на початку 1241 р. замок вистояв перед ордою хана Батия. В 1259 р. воїни волинського князя Василька були змушені знести оборонні споруди на вимогу монгольського хана.
Будівництво нового замку почав, ймовірно, польський король Казимир ІІІ у 60-х роках XIV ст., згодом цю роботу продовжили литовські князі, оскільки місто та фортеця у 1382 р. перейшли до їхнього володіння.
Остаточної форми твердиня набула в середині XVI ст. В 1530-х рр. віленський єпископ Януш, на той час староста кременецький, почав перебудову замку. У 1536 р. місто разом з фортецею та прилеглими територіями перейшло у власність дружини польського короля Сигизмунда І Старого – Бони Сфорци д’Арагони.
Восени 1648 р. після шеститижневої облоги, замок був взятий семитисячним козацьким полком Максима Кривоноса за підтримки місцевих повстанців. Фортеця втратила своє оборонне значення та більше ніколи не була відбудована, навіть враховуючи певні спроби. Сьогодні – це пам`ятка архітектури національного значення.