Пам’ятка архітектури національного значення (охоронний № 668 Н).
У Кременці західна сторона ринку сформована бароковим комплексом Єзуїтського колегіуму, а у східній стороні розташований собор Св. Миколая (давній монастир о.Францисканців).
Кафедральний собор міста св. Миколая є найдавнішою пам’яткою архітектури Кременця. Побудований у XVI cт. в ренесансному стилі як католицький храм Успіння Діви Марії, будівництво якого приписується Боні Сфорці, володарці кременецького замку. У 1606 році храм передали ордену францисканців, які згодом спорудили великий цегляний храм та двоповерховий будинок. У XVIII ст. комплекс зі сторони центральної вулиці був доповнений двоярусною бароковою дзвіницею. Тоді ж храм зазнав перебудови, отримав бічні нефи, притвор. Це був знаний місіонерський осередок міста, що володів чималими земельними наділами. У 1832 році католицький орден францисканців був заборонений, і у тому ж році переосвячено у православний храм св. Миколая.
Як свідчить документ 1783 року, у Кременці існувала парафіяльна церква св. Миколая разом і з цвинтарем, шпиталем та школою. Первісно храм був православним, згодом – унійним. У 1802 році храм згорів, а парафії виділили три кімнати на першому поверсі західного крила Василіянського монастиря, що над ринковою площею. У 1803 році Миколаївська церква стала собором – головним православним храмом міста. У 1832 році парафію перенесли у давні споруди францисканського монастиря.
У храмі зберігається рідкісний барельєф із дерева св. Онуфрія XVIII ст., двосторонні процесійні ікони XVIII ст., цікавий центральний іконостас писаний на блясі ІІ пол. ХІХ ст., кіоти із іконами святих, що датуються ХІХ ст. На дзвіниці завішений великий дзвін, виготовлений у Пярну, Естонія.
Сьогодні Миколаївська церква є пам`яткою архітектури національного значення.