Про точну дату заснування Почаєва, як населеного пункту не має відомостей, проте є інвентар 30-х років XVII ст., де згадується про заснування родом Тарновських Нового Почаєва, поряд із існуючим давнім Почаєвом, який почали йменувати Старим Почаєвом. Перша письмова згадка 1442 року.
Сьогодні – це село, що об’єднало кілька хуторів із окремими назвами. У центрі села вздовж дороги б’ють джерела й тече струмок. За переказами, з джерела монахи Почаївського монастиря на чолі із першим своїм ігуменом брали воду для господарських потреб.
Тут збереглася тризубна, одноверха дерев’яна Покровська церква, що споруджена у 1643 році. Пам’ятка архітектури національного значення (охоронний № 673 Н). Очевидно, що первісно храм був триверхий, проте у ході перебудови у 1746 році його перебудували в одноверхий. Храм типово тридільний, із бабинцем, навою та абсидою. Із півдня, сходу і півночі навколо храму тягнуться дерев`яні галереї, що додатково захищають дерев`яні стіни від впливу опадів. Ззовні храм пофарбований блакитною олійною фарбою. На зовнішній стіні збереглись різьблені боргові написи ХVIII століття. Один із написів зроблений у 1752 році, інший – 5 січня 1789 р., в якому зазначено борг Юрка Антонюка, що становить «7-80-100».
Перед храмом із західної сторони стоїть двоярусна дерев’яна дзвіниця того ж періоду будівництва що й храм. Навколо церкви збереглися залишки давнього кладовища із цікавими кам’яними хрестами.