Відповідь на це запитання шукали археологи та учасники проєкту «AMPHORA-Україна», які з 19 по 25 липня 2026 року проводили археологічні дослідження на території історичної Орлі (Вірлі) поблизу Свято-Юріївського монастиря Православної Церкви України.
У 2024 році Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» спільно з британськими партнерами започаткувала міжнародний проєкт «AMPHORA-Україна» під керівництвом Сергія Тараненка. Цьогорічна експедиція стала результатом співпраці Кременецько-Почаївського ДІАЗу, Міністерства культури України, ОАСУ ІА НАН України, РАС (м. Львів) та служби супроводу 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади.
Основною науковою метою експедиції був пошук місця розташування резиденції волинської шляхтянки Ганни Гойської (Гостської) – власниці Орлі, чиє ім’я тісно пов’язане з історією Почаївської чудотворної ікони Божої Матері. Саме тут ікона зберігалася протягом 38 років – з 1559 до 1597 року, доки її не було урочисто перенесено на Почаївську гору. За писемними джерелами, у XVI столітті тут також існував кам’яний замок, зруйнований у 1675 році.
Під час досліджень було закладено три археологічні розкопи, у яких виявлено потужний культурний шар XVI – початку XVII століття. Це підтверджує активне освоєння цієї території в ранньомодерний період і визначає перспективні напрями для подальших досліджень.
Не менш цінними стали й археологічні знахідки. Під час розкопок виявлено сотні артефактів – фрагменти керамічного посуду, пічних кахлів, металевих виробів, монети та інші предмети, що в комплексі дають змогу відтворити побут, господарство, ремесла й повсякденне життя мешканців давньої Орлі.
Окрім польових досліджень, програма табору для відновлення військових ветеранів та членів їх родин включала екскурсії об’єктами заповідника. Учасники відвідали Замкову гору та храми Кременця, Почаївську лавру, а також Божу гору неподалік Вірлі.
Щиро дякуємо ГО «АМФОРА-Україна», Сергію Тараненку, усім партнерам експедиції, військовослужбовцям та кожному учаснику польових досліджень за професіоналізм, натхнення й спільну працю задля вивчення та збереження культурної спадщини України.
Окрема подяка Дмитру Панькову за світлини, які зберегли найяскравіші моменти цієї експедиції, та психологині Анастасії Прядко – за підтримку команди.