Сьогодні ми відзначаємо День спротиву окупації Криму та міста Севастополь — дату, яка назавжди закарбувалася в нашій історії як символ мужності, незламності та опору.
Рівно 12 років тому тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли під будівлю Верховної Ради АРК у Сімферополі, щоб голосно сказати всьому світу: Крим — це Україна. Це був відчайдушний і щирий вияв волі людей, які не хотіли чужого «порядку» на своїй землі.
Ми пам’ятаємо кожен крик «Слава Україні!» на тих вулицях, кожен синьо-жовтий прапор і ту неймовірну єдність, яка стала першим актом нашої великої боротьби за незалежність.
Сьогодні ми думаємо про кожного, хто змушений був залишити свій дім, і про кожного, хто залишився там, зберігаючи вірність своїй державі попри переслідування та страх.
Наша спільна боротьба триває, і сьогодні чимало кримчан зі зброєю в руках продовжують боротьбу в лавах ЗСУ, наближаючи звільнення рідного півострова та відновлення територіальної цілісності України.
Увесь український народ живе твердою вірою в те, що настане день, коли на усіх окупованих територіях знову гордо замайорять рідні синьо-жовті стяги, знаменуючи повернення додому та торжество справедливості.
Ми вшановуємо тих, хто не мовчав. Підтримуємо тих, хто продовжує боротьбу. І зберігаємо переконання: свобода сильніша за страх, а правда — за будь-яку пропаганду чи терор, що уособлюють окупаційний режим.